repead.ru 1 2 3


Управління освіти Фрунзенської районної

у м. Харкові ради

Харківський дошкільний навчальний заклад № 383

Харківської міської ради

Харківської області


ІНТЕРАКТИВНІ ФОРМИ

МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ

З ПЕДАГОГАМИ

В ДОШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ


Цапко Любов Трохимівна,

вихователь-методист


Харків

2008

Цапко Л.Т.

Інтерактивні форми методичної роботи з педагогами в дошкільному навчальному закладі . – Х., 2008. – с. 50.


Створення умов для розкриття інноваційного потенціалу педагогів та використання інтерактивних форм методичної роботи в дошкільному навчальному закладі – запорука розвитку творчості педагога та підвищення якості освітнього процесу.

Запропоновані методичні матеріали реалізуються в практиці роботи вихователя-методиста дошкільного навчального закладу № 383 Цапко Л.Т.


Призначені для завідувачів та вихователів-методистів дошкільної ланки.


Рецензент: Денисенко Г.О., головний спеціаліст ,

Лохмачова О.О., методист-інформатор ІМЦ управління освіти Фрунзенської районної у м. Харкові ради


Схвалено науково-методичною радою управління освіти Фрунзенської районної у м. Харкові ради, протокол

від 16.01.2008 № 3.


ЗМІСТ


№ з/п

Назва

Стор.

1.

Вступ

4

2.


Ділова гра «Імідж сучасного дошкільного навчального закладу»

5

3.

Засідання творчої групи. Ділова гра «Герб дошкільного навчального закладу»

8

4.

Ігрова вправа «Портрет вихователя»

10

5.

Семінар-практикум для педагогів «Практичні навички спілкування дорослих для збереження гідності дитини (на базі «Конвенції про права дитини»)

Додаток 1. Як сподобатися людям

Додаток 2. Поради для вдалого спілкування

Додаток 3. Переваги слухання

12


22

23

24

6.

Ділова гра «Ключові слова»

25

7.

Інтерактивна форма методичної роботи з вихователями. Консультація-тренінг.

26

8.

Педагогічна зустріч у колі з питання «Стимулюємо моральний вибір дитини»

32

9.

Проблемний семінар для вихователів «Від творчості педагога – до творчості дитини»

37

10.

Використання ділової гри з метою розвитку професійної рефлексії педагогів. Сценарій ділової гри «Заняття по виготовленню серветок у старшій групі»

40

11.


Ділова гра «Філософський стіл» з питання «Гуманізація та індивідуалізація»

44

12.

Тренінг для батьків

46

13.

Вправа «Чашка доброти»

47

14.

Ділова гра «Я знаю…»

48

15.

Рефлексія будь-якого заходу. Вправа «Валіза, м’ясорубка, корзина»

49

16.

Ігрова вправа «Засвітило сонечко»

50



ВСТУП

Методична робота в сучасному дошкільному закладі має бути максимально гнучкою, а саме: сприяти інноваційному потенціалу педагога, його творчості та ініціативи; підвищувати якість освітнього процесу.

Використання інтерактивних форм методичної роботи вихователя-методиста в роботі з педагогами забезпечує реалізацію вищеназваної мети.

Ігри інтерактивного спрямування дозволяють:


  • створити умови для активної пізнавальної діяльності кожного педагога;

  • підвищувати рівень мотивації, емоційності та творчості;

  • сприяти встановленню співробітницьких відносин між колегами;

  • формувати організаторські здібності та навички спілкування;

  • закріпити навички керування самоосвітою;

  • приймати нестандартні рішення;

  • аналізувати й оцінювати свої дії, рівень власної компетентності.

Активне використання інтерактивних форм методичної роботи сприяє не тільки професійному зростанню, формуванню компетентності, але є й глибинним поштовхом до самоосвіти.



ДІЛОВА ГРА

«ІМІДЖ СУЧАСНОГО ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ»

Мета гри:


  • визначитись, які складові сприяють формуванню позитивного іміджу організації;

  • стимулювати бажання формувати позитивний імідж вихователя, педагогічного колективу, закладу;

  • з метою створення позитивного іміджу закладу розробити кодекс поведінки вихователя.


1.Етапи проведення гри

  1. Організаційно - підготовчий етап

  • Заздалегідь учасники вивчають матеріали, пов’язані з різними підходами щодо розроблення кодексів поведінки.

  • Перед початком гри учасники діляться на групи. Кожна група обирає лідера.

2. Ігровий етап

1. Ведучий знайомить з метою гри.

2. Вступне слово ведучого.

3. Знайомство із запропонованими кодексами поведінки.

4. Дискусія з метою вироблення загальної аргументації.

5. Захист власної концепції кожною підгрупою.

6.Прийняття та утвердження «Кодексу поведінки працівника закладу».

7. Підбиття підсумків.


Хід гри


2.Аналіз-дискусія з питань:

- ставлення до закладу (відданість справі, ефективність справі, відчуття себе часткою цілого);

- ставлення до роботи (відповідальність за доручену справу, гармонія та співпраця, наполегливість у досягненні мети);

- стосунки з колегами (ставлення до співрозмовника, повага, рівність у поведінці);

- ставлення до дітей: (особистісно орієнтований підхід, створення ситуації успіху).

3.Робота в групах над кодексом поведінки.

4.Організація спільної дискусії: захист кожною підгрупою своєї концепції. (Одна з підгруп готує проект Кодексу честі вихователя).

5. Колективне творче обґрунтування найбільш вдалого Кодексу і обговорення його впливу на створення позитивного іміджу закладу .


6.Виступ робочої групи, прийняття рішення щодо затвердження.

7. Підбиття підсумків ділової гри.


Результат ділової гри – Кодекс честі вихователя


Маю за честь:


  • вчитися бачити і поважати в іншій людині особистість;

  • бути доброзичливим, чуйним, толерантним;

  • бути інтелігентним;

  • вчитися бачити у собі недоліки і вибачати їх іншим;

  • не дозволяти собі поганого настрою;

  • бути чесним у думках, не робити погано словом;

  • проявляти педагогічний такт у співпраці з дитиною та дорослими;

  • навчатися упродовж всього свого життя;

  • підвищувати свій рівень психологічних знань;

  • підвищувати свій інтелект;

  • щиро ділитися своєю педагогічною майстерністю;

  • вчитися радіти успіху своїх колег;

  • бути порядною людиною;

  • відстоювати почуття власної гідності;

  • пам’ятати, що зовнішній вигляд зіставляється із твоїм внутрішнім змістом;

  • хвалити щиро;

  • вірити і довіряти дитині;

  • не докоряти і не виставляти дитину при всіх, принижуючи її гідність;

  • гарно виконувати свої функціональні обов’язки вихователя;

  • цілеспрямовано йти до професійної майстерності;

  • дбати про дошкільний заклад як про свою власну оселю, бути патріотом;

  • бути відповідальним за кожну дитину;

  • як можна повніше використовувати свої сили та можливості в роботі;

  • бути підпорядкованим;

  • пишатися закладом, в якому працюю;

  • служити нації.


ЗАСІДАННЯ ТВОРЧОЇ ГРУПИ



ДІЛОВА ГРА

«ГЕРБ ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ»


Мета гри:


  • стимулювати бажання формувати позитивний імідж вихователя, педагогічного колективу, закладу;

  • з метою створення позитивного іміджу закладу розробити герб закладу;

  • спонукати вихователів до творчості.


Етапи проведення гри

1. Організаційно - підготовчий етап.

  • Заздалегідь учасники вивчають матеріали, пов’язані з різними підходами щодо розроблення родинних та державних гербів.

  • Перед початком гри учасники діляться на дві групи. Кожна група обирає лідера.

2. Ігровий етап

1. Вихователь-методист знайомить з метою гри.

2. Вступне слово ведучого.

3. Знайомство із родинними та державними гербами.

4. Дискусія з метою вироблення загальної аргументації щодо розробки гербу закладу.

5. Робота в підгрупах.

6. Захист власної концепції кожною підгрупою.

7. Колективне творче обґрунтування найбільш вдалого Гербу і обговорення його впливу на створення позитивного іміджу закладу.

8. Прийняття рішення щодо затвердження.

9. Підсумок ділової гри, стимулювання.


Герб дошкільного навчального закладу № 383





Тлумачення зображення на гербі

  • Дитина в центрі символізує здорову, щасливу і успішну дитину.

  • Дитину люблять та опікуються нею розумні й мудрі дорослі: батьки та вихователі закладу.

  • Літера «Я» символізує реалізацію пріоритетної сфери життєдіяльності «Я САМ» Базового компонента.
  • Дитина пізнає навколишній світ самостійно (символ – «!») та звертається за допомогою до дорослих (символ – «?»)


  • Девіз дорослих «Зрости генія».

  • Особливістю в закладі є гуманістична спрямованість у вихованні естетичного відгуку до навколишнього середовища та навчання дошкільнят «мові почуттів».

  • Коло навколо дитини символізує гармонію в розвитку особистості.



ІГРОВА ВПРАВА «ПОРТРЕТ ВИХОВАТЕЛЯ»


Мета: усвідомлення ролі вихователя на сучасному етапі в плеканні самості кожної дитини.

Завдання : скласти портрет сучасного вихователя


План


  1. Учасників гри поділити на чотири групи: вихователі, діти, батьки, адміністрація.

  2. Намалювати коло, в ньому написати «Сучасний вихователь».

  3. Уздовж променів написати якості, які характеризують сучасного вихователя.

  4. Відвести десять хвилин на виконання завдання.

  5. Вибрати «спікера» для презентації результату напрацювань групи.

  6. Озвучення якостей вихователя.

  7. Узагальнення, підсумок.

  8. Подяка за участь у грі та складання «Портрету сучасного вихователя».



Результат ігрової вправи


Сучасний вихователь

(очима дітей)

Сучасний вихователь

(очима батьків)

Сучасний вихователь

(який я?)

Сучасний вихователь

(очима адміністрації)

Лагідна

Доброзичлива

Любляча

Уважна

Ввічлива

Красива

Молода

Весела

Чуйна

Добра

Багато знає

Грає з малюками

Співає

Танцює

Спокійна


Любить дітей

Опікується кожною дитиною

Уважна

Стримана

Спокійна

Вихована

Ввічлива

Красива

Активна

Здорова

Сучасна

Артистична

Врівноважена

Весела

Грайлива

Професійна

Комунікативна



Я – особистість

Гуманна

Друг для дитини

Здорова

Творча

Професіонал

Новатор

Психолог

Педагог високого ґатунку

Взірець для наслідування

Зібрана та адекватна

Відповідальна

Пунктуальна

Добра та чуйна

Активна

Вихована

Гнучка

Ділова

Комунікативна

Принципова

Відповідальна

Підпорядкована


Майстер своєї справи

Яскрава особистість

Пропагує та підтримує здоровий спосіб життя

Підвищує професійну майстерність

Працьовита

Компетентна

Активна

Тактовна

Гуманіст

Психолог

Патріот

Артистична

Творча


Толерантна

Комунікативна

Старанна

Відповідальна

Взірець для наслідування

Постійно підвищує свій позитивний імідж та імідж закладу

Плідно співпрацює з сім’єю

Сучасна




СЕМІНАР-ПРАКТИКУМ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ

Тема «Практичні навички спілкування дорослих для збереження гідності дитини (на базі «Конвенції про права дитини»)

Мета:

  • сприяння інтерактивними методами семінару розвитку типових моделей спілкування;

  • розвиток здатності розуміти емоційний стан іншої людини й уміння адекватно висловлювати свій;

  • формування навичок позитивного впливу на інших;

  • ігрова корекція поведінки.

Дата проведення: 21 листопада 2007 року

з/п

Назва

Форма проведення

Відповідальний

1.

Вступ, озвучення теми, плану.

інформація

Цапко Л.Т.,

вихователь-методист

2.

Вступна частина Актуальність теми

Основна частина

Структура спілкування:

  • комунікативність

  • інтерактивність

  • перцептивність

Ігрові вправи:

  • «Силует»

  • «Двостороння комунікація»

  • «Попроси чаю»

  • «Через скло»


  • «Кенгуру»

Поради:

  • «Як сподобатися людям»

  • «Уміння слухати»

  • «Поради для вдалого спілкування»

  • «Переваги слухання»



міні-лекція


круглий стіл


рефлексія


міні-консультація

Цапко Л.Т.


Цапко Л.Т.,

вихователь-методист


Цапко Л.Т.,

вихователь-методист



3.

Підсумки. Висновок.

узагальнення, поради


Цапко Л.Т.,

вихователь-методист

4.

Домашнє завдання.

Скласти проблемні ситуації та знайти їх вирішення за допомогою «мови почуттів».

конспект

Цапко Л.Т.,

вихователь-методист,

вихователі



МІНІ-ЛЕКЦІЯ


Актуальність теми

Переоцінити роль спілкування в житті людини неможливо. У кожному місті, населенні, в кожному домі діти опановують засади спілкування. У кожної людини є кілька зон спілкування: на роботі, з друзями, в дитячих колективах тощо.

Скільки позитивних емоцій можуть одержати люди, якщо вони розуміють одне одного, відчувають взаємну симпатію і довіру, але нам бракує часу, сил, а іноді і бажання придивитися до людини, прислухатися, спробувати зрозуміти.

Нині багато пишуть та розповідають про так звану «кризу спілкування», некомунікабельність людей. Зміна матеріальних умов життя, освіти, швидке розповсюдження комп’ютерної мережі у всіх галузях та інших технічних засобах масової комунікації (Інтернет, стільниковий та пейджинговий зв’язок, телебачення), розширення «дистанційного спілкування» - це все сприяє зміні форм спілкування, їх глибині і діапазону, постає питання про потребу цілеспрямованого виховання комунікативної культури людини, культури її мовної поведінки.


Запитання до слухачів.

Шановні колеги, як Ви вважаєте, для того, щоб наше спілкування було успішним, чи достатньо тільки знати мову, її граматичну побудову і словник?

Відповіді-розсуд вихователів.

Узагальнення-висновок.

Так, нам як спеціалістам-педагогам варто навчитися користуватися нею так, щоб зацікавити співрозмовника, вплинути на нього, привернути його увагу до себе, слід говорити з тими, хто симпатизує вам, і з тим, хто вам не подобається, брати участь в розмові у вузькому колі друзів і виступати перед широкою аудиторією.


До структури спілкування входять:


  • комунікативність;

  • інтерактивність;

  • перцептивність (розуміння, сприйняття).

Якщо ці структури діють комплексно, то люди чудово розуміють одне одного.


Пропоную вихователям взяти участь в ігрових вправах


Вправа «Парашут»

Мета: створення позитивної атмосфери для роботи, очікування учасників, діагностика попереднього настрою.

Учасникам пропонується зайняти місце на багатоколірному парашуті, що лежить на підлозі, поділитися своїм вибором саме цього кольору, висловити свої очікування, налаштування на роботу.


Ігрова вправа «Силует»

Мета: навчити учасників бути уважними до потреб оточення, сприяти формуванню позитивної самооцінки, вчити усвідомлювати унікальність особистості кожної людини, знайомити учасників один з одним.

Усім учасникам пропонують вибрати будь-який кольоровий аркуш, що сподобався. Завдання полягає в тому, щоб, склавши аркуш навпіл вертикально, без допомоги ножиць або інших ріжучих предметів, тільки руками методом обривної аплікації «вирізати» фігурку. Потім кожен записує на силует ім’я свого сусіда праворуч, його мрію, назву улюбленої книжки, улюблене місце відпочинку, улюблену страву (беручи таким чином інтерв’ю, відповідне заповнення у зворотному зв’язку). Після цього – взаємна презентація учасників.


Далі учасники можуть підвестися, відшукати і записати імена гравців, з якими у них збіглися одна чи кілька позицій.

Ведуча ставить запитання:


  • У кого збіглися всі позиції?

  • У кого із учасників збіглися кілька позицій?

  • Чи є хтось, у кого жодна з позицій не збіглася?

Можна запропонувати учасникам наклеїти силуети на великий аркуш паперу, що стане схожим на своєрідний «хоровод» із кольорових чоловічків.

  • Що вам нагадує цей «хоровод»?

  • Чи символізує він нашу групу?

  • А суспільство загалом?


Ведуча підбиває підсумки: розповідає про унікальність кожної людини, її пріоритетні цінності, які у кожного – свої. Використовуючи цю вправу, можна знайти спільну мову з людьми, з якими досі був не знайомий чи малознайомий.


Вправа «Двостороння комунікація»

Мета: набути психологічних умінь, які сприяють взаєморозумінню.

Учасники розділяються: по 3 особи в групі під номерами А, В,С.

А – розповідає інформацію, яка його турбує на цей час;

В – уважно слухає слухачів і зі словами «якщо я правильно зрозумів, то ви сказали…» - переказує отриману інформацію;

С – слідкує за правильністю відтворення.

Кожен з учасників має побувати в ролі А, В, С.

Рефлексія вправи: в який ролі було важче? Чи відтворювалось почуте від першої особи? Чи використовувалось своє розуміння?


Уміння чути та слухати – комунікативний засіб спілкування

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

Спілкування – це двосторонній процес, у якому люди обмінюються ідеями, думками, почуттями. У випадку, коли одна зі сторін передає інформацію, а друга – пасивно слухає і не має права ставити запитання, уточнювати зміст повідомлення, сторони не можуть перевірити, наскільки вони зрозуміли один одного. Процес двосторонньої комунікації забирає більше часу, але завдяки цьому зростає рівень розуміння сторін. При наданні зворотного зв’язку слід пам’ятати, що треба описувати поведінку людини і свої почуття, які вона викликає, а не оцінювати саму людину.


Щоб навчатися приймати інших людей, необхідно виробити два основних вміння:


  1. активне чи конструктивне слухання;

б) уміння виражати симпатію.

Уміння активно слухати має величезне значення. Ми, на жаль, не лише не вміємо активно слухати, а й просто слухати, не кажучи вже про ті ситуації, коли ми, взагалі, не чули, що нам кажуть.

Активне слухання розпочинається з бажання вислухати й допомогти, з бажання зрозуміти і прийняти те, що людина переживає в даний момент. Коли чуєш відверті зізнання іншого, починаєш розуміти ситуацію з іншого погляду.

Зрозуміти – означає прийняти співрозмовника і його систему цінностей без осуду, намагання виправдати, звинуватити чи скерувати на «шлях істини». Людина, яка з тобою спілкується, позбавляється захисної позиції, бере на себе ризик відвертості, на основі якої будується довіра.

Уміння слухати є особливо важливим у спілкуванні, коли люди виражають свої істинні почуття і виявляють своє ставлення до співрозмовника та предмета розмови.

Слухання – активний процес у тому розумінні, що ми несемо разом зі співрозмовником відповідальність за спілкування, а також у тому, що воно потребує певних умінь.

Активне слухання передбачає:

1. Уточнення (з’ясування) – звертання до співрозмовника, що допомагає зробити повідомлення більш зрозумілим, а сприймання адекватним.

2. Парафраз (переформулювання) – повторення співрозмовником його ж повідомлення, але словами того, хто слухає:

- Наскільки я розумію, ви говорите…

- На вашу думку…

Акцент слід робити на змісті думок (повідомлень) співрозмовника, а не на його почуттях.

3. Відображення дає змогу і тому, хто слухає, і тому, хто говорить, усвідомити свій емоційний стан.

- Мені здається, що ви відчуваєте…


- Ви дещо зажурені…

4. Резюмування – підсумовування основних думок і почуттів того, хто говорить.

Ми сприймаємо інформацію:

7% - вербальна інформація;

38% - мова тіла;

55% - тон голосу.

Вербальна частина активного слухання має найголовніші аспекти:


  • уважне слухання;

  • зосереджена увага;

  • візуальний контакт;

  • позитивні жести;

  • обмеження кількості запитань.

Рольова гра «Попроси чаю»

Мета: підвищення компетентності в спілкуванні, розвиток вербальних засобів спілкування. Актуалізація конструктивних засобів взаємодії.

Інструкція.

«Зараз ми розіграємо ситуацію, яка може трапитися в житті. Нехай троє осіб вийдуть за двері, їхнє завдання буде проговорено з ними окремо. З тих, хто залишився, потрібен ще один учасник.

Завдання: ви – провідник у поїзді, через 10 хвилин закінчується ваша зміна і потрібно до того часу написати звіт. Зараз до вас зайдуть нові пасажири, які хочуть чаю. Як би вони вас не просили, ви повинні чаю не давати, але якщо вам захочеться дати їм чаю, то ви можете це зробити».

Учасникам, які стоять за дверима, дають таку інструкцію: «Ви довго чекали поїзда та змерзли. Вам дуже хочеться зігрітися. Попросіть у провідника чаю так, щоб він вам не відмовив».

(Чай просять по черзі, кожен окремо)

Рефлексія: «провідник» розповідає, що його спонукало піти назустріч проханню, а що заважало.

Слід обговорити, що сприяє досягненню успіху в ситуації.

Учасники можуть називати такі моменти: розуміння інтересів співрозмовника й урахування їх у розмові; хороший емоційний контакт; відкритість.


Гра «Впусти мене у хатку»

(варіант для дітей)

Мета: налагодити позитивні взаємини між дітьми, дорослими і дитиною, знайти взаєморозуміння.


Діти вибирають собі іграшку, один займає «хатку» (іграшка огороджується шнурівкою, вона в «хатці» і повинна нікого туди не впускати), завдання іншого – попроситися в хатку так, щоб його неодмінно пустили. Психолог спостерігає за процесом, в разі необхідності (виникнення конфліктної ситуації) керує ситуацією, пригощання всіх гравців солодощами – зняття агресії.


Вправа «Через скло»


Мета: розвиток уміння проникати у внутрішній світ іншої людини, ставити себе на її місце, адекватно оцінювати та розуміти її психоемоційні стани.

Група ділиться на дві підгрупи, утворюючи дві шеренги так, щоб всі сиділи обличчям один до одного (якщо в групі непарна кількість учасників, ведучий також бере участь у виконанні вправи).

Інструкція:

«Уявіть собі, що всі ми їдемо в автобусах: одна підгрупа в одному, друга – в іншому. Автобуси зупинилися у транспортній «пробці». Ви сидите біля вікна і бачите, що в іншому автобусі прямо навпроти вас і теж біля вікна сидить ваш знайомий. Вам терміново слід передати йому якусь важливу інформацію, і ви, скориставшись ситуацією, намагаєтеся це зробити. Однак здійснити це ви можете лише мовчки, без слів, невербально. Часу у вас небагато. Той, кому передають інформацію, має зрозуміти, що йому повідомляє його знайомий».

Після того як інформація буде передана, той учасник групи, кому вона була призначена, розказує, що він зрозумів. Інші учасники у цей час можуть висловлювати свої версії вербального тексту. Це активізує роботу, дозволяє набути більшого матеріалу для обговорення, знижує напруженість. По завершенні той, хто передавав повідомлення говорить, чи правильно його зрозуміли, і за необхідності вводить корективи.


Вправа «Хто я»

(варіант для дітей)


Мета: розвиток уяви, відчуття настрою і особливості поведінки іншого.

Дітям надається завдання пантомімою показати якийсь предмет чи тварину, іншим – відгадати хто це.



Вправа «Кенгуру»


Мета: розвиток уяви, відчуття настрою і особливості поведінки іншого.

Один гравець виходить і отримує роль Кенгуру, всі інші в залі знають, що це Кенгуру, але не говорять йому про це, дають будь-які варіанти доти, доки Кенгуру не втомиться показувати свою роль.

Рефлексія: як почувався головний герой:

ЕМОЦІЙНЕ НАСИЧЕННЯ

Вправа «Ембріон»


Мета: вміння передавати і приймати позитивні емоції.

Учасники поділяються на пари, в яких один з партнерів грає роль матері, інший - ембріона. «Мати» підходить до «ембріона», що сидить у згрупованій позі, з боку спини, ніжно обіймає його і намагається передати йому своє тепло, ніжні почуття. «Ембріон» набирає сили і «росте». Потім учасники міняються ролями.


ПРОТЕСТ (ВІДОКРЕМЛЕННЯ)

Вправа «Зернятко під землею»

Мета: виявлення тілесного опору.

Учасники поділяються на пари. Один з учасників сидить, згрупувавшись, і вдає зернятко під землею, що поступово росте, а інший намагається чинити йому опір, тиснучи на нього всією вагою «землі». Завдання для «зернятка» - чинити опір, подолати товщу «землі» і «прорости». Час на виконання завдання – 1,5 хвилини. Потім міняються ролями.


Вправа «Подарунки»


Мета: використання адекватних способів невербального спілкування, створення емоційного комфорту, розуміння почуттів одне одного.

Усі учасники стають або сідають у коло.

Інструкція.

«Нехай кожен із вас по черзі зробить подарунок своєму сусідові ліворуч. Подарунок треба зробити мовчки (невербально), але так, щоб ваш сусід зрозумів, що ви йому даруєте. Поки всі не отримають подарунки, говорити нічого не треба. Усе робимо мовчки. Коли коло замкнеться, в учасника, який отримав подарунок останнім, запитують, що саме він отримав. Якщо у відповідях є розбіжності, треба з’ясувати, у чому непорозуміння, запитати в групи, як вона зрозуміла подарунок.


Під час обговорення звертають увагу на закономірності прийому й передачі інформації, умови, що полегшують розуміння в процесі спілкування (виділення суттєвої ознаки «подарунка», використання адекватних способів невербального спілкування, концентрація уваги на партнері).


Вправа «Парашут»


Мета: рефлексія семінару, контроль настрою (зміна або ні кольорового сектора), побажання на майбутнє.

Пропоную розглянути додатки 1-3 для узагальнення набутих знань із формування позитивних взаємин.


Додаток1

ЯК СПОДОБАТИСЯ ЛЮДЯМ


1 .Щиро цікавтеся іншими людьми.

2. Посміхайтеся.

3. Пам’ятайте, що ім’я людини – це найсолодший та найважливіший для неї звук у будь – якій мові.

4. Будьте уважним слухачем. Заохочуйте інших говорити про самих себе.

5. Говоріть про те, що цікавить вашого співрозмовника.

6. Навіюйте вашому співрозмовнику усвідомлення його значимості та робіть це щиро.


Додаток 2


ПОРАДИ ДЛЯ ВДАЛОГО СПІЛКУВАННЯ


  1. Комунікативні навички набуваються, а не успадковуються. Ви навчились розмовляти, наслідуючи інших, це навчання ніколи не повинно закінчуватися.

  2. Припустіть, що наступне повідомлення, яке ви відправите, буде неправильно зрозуміле. Тоді ви надаватимете інформацію більш вдумливо, прогнозуватимете зворотний зв’язок та екзаменуватимете себе доти, доки не отримаєте бажаних результатів.

  3. Не бійтеся, що ви висловлюєтесь просто, краще потурбуйтесь про те, щоб вас правильно зрозуміли.

  4. У словнику ви можете не знайти значення слова. Ми ж передаємо не значення, а повідомлення (слова та поведінку), які відображають для людей значення цих слів.
  5. Люди розуміють зміст промовленого завдяки тому, яким чином ви це говорите, а не тому, що ви говорите, 90% з того, що ви передаєте, сприймається завдяки тону вашого голосу та рухами вашого тіла.


  6. Коли дві людини знаходяться разом, вони спілкуються. Ви не можете не спілкуватися.

  7. 87% інформації можна отримати, подивившись людині в очі. Якщо ваші слова вступають у протиріч з вчинками, ваш співрозмовник повірить останнім.

  8. Спілкування – це складний поведінковий, динамічний та змінний процес. Це не просто обмін словами, як вважає більшість людей. Ви багато можете зробити неправильно, багато чого можете не помітити, якщо вчасно не зрозумієте цього.



Додаток 3


ПЕРЕВАГИ СЛУХАННЯ


  1. Ви уникаєте неприємностей, якщо ви хороший слухач. У людей рідко виникають підстави для сварки з тими, хто приділяє їм увагу.

  2. Ви розумієте, що відбувається. Чим більше ви отримуєте інформації та розумієте те, що відбувається, тим більше професійних та особистих знань ви здобуваєте для власного досвіду.

  3. Стаєте більш компетентними. Обмірковуючи почуте, ви ефективно розширюєте знання.

  4. Будьте інтелігентними. Інтелігентність змусить вас по-іншому дивитись на знайому вам людину та змінити своє уявлення про неї.

  5. Збільшуйте свою силу. Світ звуків сповнений інформації – черпайте її, видобувайте з неї знання, і ви станете сильнішим, тому що завдяки інформованості ви зробите правильні вчинки.

  6. Слухаючи інших, ви розумієте себе.

  7. Вас поважають. Адже недаремно говорять: «У всякому разі він хоч вислухав мене».

  8. Ви отримуєте те, що вам треба. Єдиний спосіб навчитися цього – вміти слухати.

  9. Ви можете впоратися з гнівом співрозмовника. Коли ми слухаємо розлючену людину, намагаючись зрозуміти причину цієї люті, ми демонструємо своє співчуття та дозволяємо їй повністю виговоритися.
  10. Вислуховуючи людину, ви виховуєте в ній самоповагу. Якщо ви припиняєте займатися своєю справою, щоб вислухати співрозмовника, ви говорити: «Я ціную вас і те, що ви збираєтесь сказати».




Використана література:

Газета «Психолог», № 2, 2007.


ДІЛОВА ГРА

«КЛЮЧОВІ СЛОВА»

Мета: забезпечити розуміння педагогами тлумачення ключових слів до теми педради.

Матеріал: сім ялинок, сніжинки з текстом, що визначають узагальнене слово.

ХІД ГРИ

Пропоную уважно розглянути сніжинки з текстом, прочитати його, подумати й прикріпити сніжинки на ялинку з назвою, що відповідає змісту. Наприклад, на ялинку (закріплену на мольберті) з назвою «компетентність» прикріпити сніжинку з текстом «коло питань, в яких особа добре проінформована, коло повноважень, прав». Пояснити свій вибір, вислухати думку колег.

КЛЮЧОВІ СЛОВА

Компетенція

( коло питань, в яких особа добре проінформована; коло повноважень, прав)

Компетентність

(сукупна характеристика людини щодо відповідності її життєдіяльності умовам і вимогам життя та природним можливостям; володіння досвідом, який дає змогу висловлювати зважене судження, займати певну позицію)

Зрілість

(найвищий для певного віку поріг розвитку, ступінь його повноти, готовності до чогось)

Авторитетність

(ступінь визнання компетентності дитини іншими – дорослими й однолітками)

Наполегливість

завзятість, стійкість, непохитність у здійсненні, досягненні, певної мети.

Самосвідомість

( розуміння своєї сутності, своїх особливостей, своєї ролі в житті, у суспільстві тощо)

Ситуація успіху

(суб’єктивний психологічний стан задоволення наслідком своєї фізичної або розумової активності виконавця справи)

ІНТЕРАКТИВНА ФОРМА МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ З ВИХОВАТЕЛЯМИ

КОНСУЛЬТАЦІЯ - ТРЕНІНГ



следующая страница >>